Новгород-Сіверька гімназія №1 ім. Б.Майстренка
Новгород-Сіверька гімназія №1 ім. Б.Майстренка Новгород-сіверської міської ради Чернігівської області
logo1
logo2
Menu

 1. Правила безпечної поведінки на воді влітку

Досвід і спостереження свідчать, що нещасні випадки на воді трапляються при порушенні заходів безпеки. Щоб не було біди для себе і для всіх, хто нас любить, давайте поводитись на водоймах так, як вимагають заходи безпеки життя: обачно і обережно.

Купатися краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче 17-19О С, у більш  холодній - перебувати небезпечно.

Плавати у воді не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватись поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

Не слід доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька разів по 15-29 хвилин.

Не можна входити та пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферичні судини сильно розширені для тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м'язів , що введе за собою припинення дихання. Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, безпечне місце для купання необхідно вибирати з поступовим схилом та твердим чистим дном. У воду слід заходити обережно.

Не влаштовуйте грубі ігри на воді, підпливаючи під тих, хто купається, не можна хапати їх за ноги, "топити"; подавати помилкові сигнали про допомогу.

Дуже обережно плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках! Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря і вони втратять плавучість.

Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, спеціально необладнаних.
Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

Не запливайте далеко, тому що можна не розрахувати своїх сил.

Купання з маскою, трубкою і ластами, потребує обережності. Не плавайте з трубкою при сильному хвилюванні води у морі. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога. Не наближайтеся до суден , човнів і катерів, які пропливають поблизу. Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Особливо багато тоне людей влітку під час спеки. Друга головна причина загибелі на воді : спочатку самовпевненість, а потім страх.

Коли у воді судома зводить м'язи, це лякає людину. На якусь мить розладнується дихання, втрачається координація рухів, голосову щілину зводить спазм. Цього часом буває цілком достатньо, аби захлинутися.

Судоми самі по собі не можуть утопити, треба лише вміло їм протидіяти.

Коли звело литку (а це, до речі, буває найчастіше), слід захопити рукою пальці ноги, сильно притягти їх до себе і тримати так, незважаючи на біль. Допомагає й енергійний масаж у воді напружених м'язів. Та , як правило, через 3-5 хвилин судоми минають без стороннього впливу. Отже, треба просто протриматися цей час на плаву, не панікувати.

Багаторічні спостереження свідчать, що переважно тонуть ті, хто вміє плавати. Підвищення рівня свободи веде до зниження рівня безпеки.

2. Заходи пожежної безпеки

В Україні щорічно виникає близько 45 тис. пожеж, внаслідок яких гине понад 3,5 тис. людей, серед них більше 100 дітей, отримують травми близько 1500 чоловік. Вогнем знищуються десятки тисяч будівель, понад 1000 одиниць техніки, гине більше 1000 голів худоби. Основна кількість пожеж (80%) - виникає в житловому секторі.

Головними причинами пожеж є:

-         необережне поводження з вогнем;

-         порушення правил монтажу та експлуатації електричного обладнання;

-         порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення;

-         порушення правил користування газовими та гасовими приладами

-         дитячі пустощі з вогнем та пожежонебезпечними приладами (щороку виникає близько 2,5 тис. пожеж).

Найчастіше пожежі виникають від необережного поводження з вогнем, в тому числі при палінні. Тож з вогнем треба поводитися дуже обережно. Він завжди повинен перебувати під контролем. У жодному разі діти не повинні гратися з сірниками, запальничками, запалювати папір, пух, сухе листя тощо. Небезпечними є також бенгальські вогники, петарди і феєрверки.

Також не можна запалювати вогнища у полі, в лісі, на торфовищах. Недопустимо дітям самостійно запалювати газові прилади, вмикати електрообігрівачі, праски, телевізори. Дуже небезпечно запалювати речовини, які легко займаються. Часто діти проти комарів влаштовують кадильниці (так звані "димовухи"), іскри від яких під час роздмухування можуть запалити спалимі речі. Пожежа може виникнути і від розпаленого поблизу будівлі вогнища. Під впливом вітру вогонь або іскри можуть потрапити на споруди, автотранспорт тощо. Тому розводити вогнища дозволяється в безвітряну погоду на відстані 15 метрів від будівлі під постійним наглядом.

Сірники в руках дитини найчастіше створюють безпосередню загрозу виникнення пожеж. В жодному разі не можна бавитися з сірниками, підпалювати ними сміття, сухе листя, папір, запалювати сірники та розкидати їх. Сірник може призвести до опіку. Були випадки, коли іскри від нього потрапляли в очі дитини, призводили до вибухів парів легкозаймистих рідин.

Сьогодні майже у всіх торгівельних закладах є в продажу запальнички. Вони не менш небезпечні, ніж сірники. Час їх горіння триваліший, ніж у сірника, тож часто діти користуються ними під час відвідування темних підвалів, горищ, комор, зазвичай без дозволу дорослих - а це дуже небезпечно. Якщо вже виникла необхідність освітити приміщення (у випадках тимчасового відключення електроенергії), доцільніше використовувати кишенькові електричні ліхтарики, котрі відносяться до безпечних освітлювальних засобів.

Не менш пожежонебезпечними є свічки. Користуватися ними можуть лише дорослі. Але діти повинні знати, що свічка встановлюється тільки на надійний підсвічник з неспалимого матеріалу та подалі від штор, меблів й інших спалимих матеріалів. Свічками, так само як і сірниками та запальничками, бавитися не можна.

Розповсюдженою причиною пожеж є порушення правил безпеки при користуванні електроприладами. При користуванні ними потрібно запам'ятати, що ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

-          включати в одну розетку декілька побутових приладів;

-          обгортати електричну лампочку тканиною чи папером;

-          залишати електроприлади ввімкненими без нагляду;

-          застосовувати саморобні обігрівачі;

-          користуватися пошкодженою електропроводкою, розетками, вимикачами;

-          замінювати перегорівши запобіжники на саморобні (жучки);

-          встановлювати електронагрівальні прилади на горючі основи.

Щоб уникнути пошкодження електропроводки та уникнути виникнення коротких замикань її, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

-          вішати на проводку різноманітні речі, закріпляти за газові труби та батареї;

-          допускати доторкання електропроводки з телефонними проводами, вітками дерев та дахами будинків;

-          використовувати для електромережі телефонні чи радіо дроти.

Всім мешканцям як багатоповерхових, так і приватних будинків, потрібно завжди пам'ятати, що недотримання правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання може обернутися пожежею. Тому користуватися ними необхідно уважно і обережно. Електронагрівальні прилади повинні вмикатися в електромережу за допомогою справних штепсельних з'єднань та розеток заводського виконання, без пошкоджень. Не можна встановлювати електронагрівальні  прилади в  безпосередній близькості від горючих предметів, виготовляти та використовувати саморобні нагрівальні прилади, закріпляти електричні дроти за газові чи водопровідні труби, а також за батареї опалення.

Електронагрівальні прилади (праски, чайники, плитки) - слід встановлювати на негорючих підставках, а при виході з дому обов'язково  виключати. Забороняється перевантажувати електромережу одночасним включенням великої кількості електроприладів в одну розетку. В жодному разі не можна встановлювати ввімкнені праски "підошвою" на спалимі матеріали. Якщо електроприлад іскрить, його потрібно негайно вимкнути з електромережі. Не можна накривати електронагрівальні прилади, що працюють, папером, тканиною або іншими легкозаймистими матеріалами, сушити на них одяг, взуття тощо.

Ні в якому разі не можна замість стандартних запобіжників, застосовувати саморобні, так звані у народі "жучки". Забороняється обгортати електролампочки та світильники папером, тканиною або іншим горючим матеріалом, користуватися лампами, скло яких має сліди затемнення чи випуклості.

Пожежну небезпеку створюють телевізори. Їх не можна ставити в меблеві стінки, накривати корпус тканиною. У всіх цих випадках порушується вентиляція в середині апарата, що може призвести до його перегріву та пожежі. Якщо на екрані зникло зображення, або почалося миготіння чи з'явився надмірний шум, апарат слід негайно вимкнути з електромережі. 

При експлуатації телевізорів потрібно дотримуватись наступних правил пожежної безпеки:

-          допускається застосовувати тільки стандартні запобіжники, які передбачені заводом-виготовлювачем;

-          розетка підключення вилки живлення повинна знаходитись в доступному місці для швидкого відключення телевізора від електромережі;

-          обов'язково вимикати вилку шнура живлення з розетки, якщо телевізор вимкнений;

-          якщо органи керування пошкоджені чи телевізор не справний (нема зображення, гул, запах горілим), необхідно негайно вимкнути телевізор з електромережі висунувши вилку з розетки, визвати спеціаліста, та до його приходу не вмикати самим телевізор.

Забороняється :

-          встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих та горючих предметів та в меблеву стінку, де внаслідок недостатнього доступу повітря телевізор погано охолоджується;

-          закривати вентиляційні отвори в задній кришці корпуса телевізора;

-          доручати ремонт випадковим людям;

-          залишати включений телевізор без нагляду;

-          дозволяти дітям дивитися телевізор в відсутності дорослих.

У випадку загоряння електропобутових приладів необхідно :

-          знеструмити електроприлад (вийняти вилку з розетки, а якщо доступ до неї неможливий, вимкнути автомат чи викрутити пробку в електролічильнику), викликати пожежно-рятувальну службу за номером - 101;

-          якщо горіння після знеструмлення не перестало, загасити вогонь підручними засобами, якщо це телевізор - накрити  покривалом;

-          щоб уникнути отруєння продуктами горіння, негайно вивести з приміщення людей, не зайнятих гасінням пожежі, в першу чергу дітей.

-          після ліквідації загоряння провітрити кімнату.

Часто виникають пожежі від порушення правил пожежної безпеки при    експлуатації побутових газових приладів. Основна причина цих пожеж - витікання газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, з'єднувальних вузлів та через горілки газових плит. Природний та скраплений балонний гази (пропан-бутанова суміш), можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Тому при наявності запаху газу в приміщенні забороняється запалювати сірники, запальнички, вмикати електричні прилади, заходити в приміщення з цигаркою - все це може послужити причиною вибуху. Якщо витікання газу виникло з відкритого крану, то його необхідно закрити і провітрити приміщення. У випадку витікання газу в результаті пошкодження газової мережі чи приладів - користування ними потрібно призупинити і негайно викликати  газове господарство.  Категорично забороняється користуватися  відкритим вогнем для виявлення витікання газу з трубопроводів, балонів. Для цього застосовують мильний розчин. Забороняється включати та користуватись газовими приладами дітям. При користуванні газовими колонками та газифікованими печами, забороняється користування ними при недостатній тязі в димарі. Недопустимо самостійно ремонтувати газові плити, колонки, трубопроводи, встановлювати балони ближче 1 м від опалювальних печей, підігрівати балони та зберігати їх в підвальних приміщеннях.

Як уникнути ураження електричним струмом.

Для профілактики уражень електричним струмом виконують наступні поради:

-         ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води;

-         зношені електричні шнури слід відремонтувати або викинути;

-         якщо у домівці є маленькі діти - надійно закривайте від них електророзетки.

3. Дії під час виникнення пожеж у будинку

Небезпечність отруєння чадним газом

Практичні дії при виникненні пожежі:

-          негайно повідомити пожежно-рятувальну службу за номером - 101, назвати точну адресу пожежі, кількість поверхів будівлі, місце виникнення загоряння, обстановку на пожежі, наявність людей та повідомити своє прізвище;

-          прийняти заходи (по можливості) по евакуації людей, гасінні пожежі і збереження матеріальних цінностей;

-          приступити до гасіння пожежі всіма підручними засобами пожежогасіння

-          забезпечити зустріч пожежно-рятувальних підрозділів.

До підручних засобів пожежогасіння відносяться: вода, пісок, кошма (щільна тканина для ізоляції джерела горіння від повітря), вогнегасники.

Пам'ятайте, що під час пожежі виділяється велика кількість токсичних продуктів горіння, вдихання яких може призвести до отруєння, а в деяких випадках і до загибелі людини. При пожежі дим та продукти горіння підіймаються в гору, а з низу йде приплив свіжого повітря, тому необхідно пригинатися ближче до підлоги. Для того, щоб вийти з задимленого приміщення - застосовують зволожену хустку або марлю.

Якщо на людині загорівся одяг, перша допомога повинна бути направлена на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення, та швидко гасять одяг, що горить, будь яким способом: накривають покривалом, заливають водою, засипають піском.

Якщо погасити пожежу до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів  неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами. Під час переходів через задимлені ділянки затримуйте дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і ви можете знепритомніти, що призведе до вашої загибелі. Категорично забороняється використовувати для евакуації ліфти.

Якщо пожежа виникла в сусідній квартирі і через сильний дим і вогонь неможливо вибратися назовні, залишайтеся у своїй квартирі. Зачинені та добре ущільнені двері надійно захистять вас від небезпечної температури і диму.

В разі загоряння дверей вашої квартири поливайте їх зсередини водою. Щоб уникнути отруєння продуктами згоряння, позакривайте щілини у дверях та вентиляційні отвори мокрими ковдрами, рушниками тощо. Якщо дим проникне у квартиру - лягайте на підлогу, там завжди є свіже повітря.

Отруєння може статись під час роботи двигунів автомобілів. Велика трагічних випадків відбувається у закритих приміщеннях з відсутньою вентиляцією, наприклад, в гаражах.

Ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м'язова слабість, червоний колір обличчя, тривала дія чадного газу може привести до загибелі.

Перша допомога при отруєнні чадним газом:

-       негайно викличте машину "швидкої медичної допомоги";

-       постраждалого необхідно винести на свіже повітря.

4. Дії у разі загрози та виникнення вибухів,
у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров'ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Здебільшого причиною вибухів є порушення вимог безпеки під час поводження із легкозаймистими та вибуховими речовинами на об'єктах підвищеної небезпеки, в місцях з масовим перебуванням людей, адміністративних та житлових будинках тощо. У той же час існують загрози вибухів, спричинених терористичною діяльністю.

ЗАГРОЗА ВИБУХУ

Запорукою запобігання вибухам є неухильне дотримання правил пожежної та техногенної безпеки, а також пильність та відповідальність людей.

Однією із найпоширеніших причин вибухів є витік побутового газу у житлових і адміністративних будівлях.

Ознакою загрози вибуху побутового газу є різкий запах деодоранту, який змішується з метаном (запах газу).

Якщо ви відчули стійкий запах деодоранту необхідно:

-  зберігати спокій;

-  негайно вимкнути газові прилади;

-  відкрити вікна та двері і провітрити приміщення;

-  не курити та не користуватись електричними приладами;

-  вийти з приміщення та зателефонувати до Служби газу (тел. № 104);

-  якщо будинок багатоквартирний, повідомити інших мешканців та, не користуючись ліфтом, залишити будівлю;

-  надайте допомогу в евакуації літнім та важкохворим людям;

-  перевірте сусідні квартири на наявність у них дітей, які тимчасово залишились без нагляду дорослих, та повідомте про це представників Служби газу (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних підрозділів);

-  відійти на безпечну відстань від будинку (у разі можливості на відкритий майданчик або пустир) та чекати подальших інструкцій спеціалістів.

Також причиною багатьох вибухів є боєприпаси, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни та сучасні боєприпаси (далі - вибухонебезпечні предмети).

У разі виявлення вибухонебезпечних предметів або речей, що схожі на них, необхідно:

-  негайно припинити всі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета; по можливості попередити про підозрілий предмет осіб, які знаходяться поряд;

-  вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;

-  позначити місце перебування предмета, а по можливості огородити його (для огорожі можна використовувати підручні матеріали: дошки, гілки, мотузки, шматки тканини тощо);

-  негайно повідомити про знахідку в місцеві органи виконавчої влади, у пожежно-рятувальну службу та міліцію (повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета);

-  очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета або предмета схожого на нього, представників органів місцевої влади, пожежно-рятувальної служби, міліції, при цьому здійснити заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

Категорично забороняється:

- курити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця знаходження вибухонебезпечного предмета або предмета, схожого на нього;

-  піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети;

-  приносити в місця перебування людей предмети, що схожі на вибухонебезпечні.

Слід пам'ятати:

-  при виявленні вибухонебезпечного предмета або предметів підозрілого характеру лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

Загроза терористичних атак.

Найбільш вірогідними цілями терористичних атак є місця масового перебування людей та об'єкти підвищеної небезпеки, що внаслідок підриву призводить до значної кількості людських жертв і може створити додаткову загрозу населенню та територіям, внаслідок викиду у навколишнє середовище небезпечних речовин (хімічних, біологічних, радіоактивних).

Типовою зброєю терористів є використання замаскованих вибухових пристроїв. Залежно від мети терористичного акту, такі пристрої, що споряджені годинниковим механізмом, можуть залишатись терористами у житлових будинках, навчальних закладах, установах і організаціях, підприємствах, громадському транспорті тощо.

Завдяки пильності громадян можна запобігти численним жертвам від спрацювання вибухового пристрою.

Терористи намагаються розмістити вибухові пристрої у найбільш уразливих місцях, де зможуть завдати найбільшої шкоди населенню.

До таких місць, як правило, належать:

-  автомобілі;

-  входи, внутрішні двори, підсобні приміщення адміністративних і житлових будинків, складських приміщень;

-  урни для сміття, інженерні комунікації в місцях масового перебування людей (фестивалі, ярмарки, базари, супермаркети, підземні переходи тощо);

- громадський транспорт (тролейбуси, автобуси, трамваї, поїзди тощо);

- об'єкти підвищеної небезпеки тощо.

В окремих випадках вибуховий пристрій може бути замаскований у поштових посиланнях (посилки, конверти), букетах квітів, подарунках тощо.

До ознак підозрілих предметів, що можуть бути вибуховими пристроями можна віднести:

-  електропроводи, що виходять з невідомого предмета, антени, лампочки на його поверхні, хід годинника, що прослуховується;

-  залишені предмети побутового призначення (валізи, сумки, гаманці, дитячі іграшки, ручні ліхтарики тощо);

-  предмети, що знаходиться в не призначених для цього місцях (наприклад, велика дитяча іграшка біля вхідних дверей);

-  предмети з прикріпленими до них мобільними телефонами, радіостанціями, акумуляторами.

Слід пам'ятати: вибухова речовина може бути різноманітного виду та мати різні властивості, що, у свою чергу, надає можливість замаскувати вибуховий пристрій навіть у поштовому конверті.

З метою попередження вибуху та з’ясування наявності вибухового пристрою необхідно:

-  бути уважними, звертати увагу на покинуті речі (валізи, сумки, пакунки, парасольки тощо);

- звернути увагу на ділянки свіжоскопаної землі, свіжопоштукатуреної або свіжопофарбованої стіни будівлі;

-  не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань;

-  користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи (у тому числі провідників, стюардів, контролерів).

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

-  зберігати спокій;

- негайно повідомити про знахідку представників міліції, охорони, аварійно-рятувальних служб або зателефонувати за номерами 101, 102;

-  не курити;

-  не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого, а також предметами, що можуть його утворювати;

-  не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;

-  у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

-  залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

У разі отримання повідомлення про евакуацію із будинку (зони ймовірної надзвичайної ситуації або проведення антитерористичної операції) необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.

Якщо Ви знаходитесь у квартирі:

-  візьміть з собою документи, гроші, цінності та, у разі необхідності, ліки;

-  потрібно знеструмити квартиру та перекрити воду і газ;

-  надайте допомогу в евакуації дітям, літнім і важкохворим людям;

-  перевірте сусідні квартири на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишились без нагляду дорослих, та повідомте про це представників правоохоронних органів чи аварійно-рятувальних підрозділів;

-  обов'язково замкніть свою квартиру;

-  залишайте будинок спокійно, не створюючи паніки.

Якщо Ви знаходитесь на вулиці:

-  уникайте великих скупчень людей;

-  якщо Ви опинились у натовпі, не намагайтесь вийти з нього, рухайтесь у тому ж напрямку, що й натовп;

-  руки зігніть у ліктях на рівні грудей та розсуньте їх, звільняючи від тиску грудну клітину;

-  не тримайте руки у кишенях;

-  якщо натиск натовпу набрав загрозливого характеру, негайно покиньте будь-яку ношу та позбавтесь від сумок на довгому ремні і шарфу;

-  якщо Ви упали, намагайтесь одразу встати на ноги, не опираючись на руки, а якщо це неможливо, потрібно згорнутись клубком і захистити голову передпліччями, поклавши долоні на потилицю.

ВИБУХ

У разі вибуху у Вашій або сусідній квартирі необхідно:

-  негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби;

-  у разі можливості та наявності необхідних знань і навичок, надати першу медичну допомогу постраждалим;

-  обов'язково відкрити вікна і двері для провітрювання, оскільки продукти вибуху містять отруйні та шкідливі компоненти;

-  дочекатись прибуття представників правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб та у подальшому діяти за їх вказівками.

Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла, необхідно:

-  масажувати її для підтримання циркуляції крові;

- намагатись перебувати як можна довше при свідомості (читайте вірші, співайте пісні тощо);

-  подавати сигнали всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та металевих предметах тощо).

Слід пам'ятати: одразу після повідомлення про вибух, аварійно-рятувальними підрозділами розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів. Під час аварійно-рятувальних робіт передбачено періодичні "хвилини тиші", коли зупиняється робота спеціального обладнання та приймаються сигнали про допомогу.

В окремих випадках терористи використовують вибуховий пристрій у поєднанні з ємністю з хімічно або біологічно небезпечною речовиною. Хімічно та біологічно небезпечні речовини можуть також розповсюджуватись без допомоги вибухового пристрою (аерозольним шляхом, через речі масового використання тощо).

У разі коли після вибуху (або раптово) з'являються хмара або різкий сторонній запах, ознаки нездужання в оточуючих людей (запаморочення, нудота, слабкість у суглобах і кінцівках тощо), необхідно:

-  негайно залишити місце забруднення, орієнтуючись на погодні умови та фізичні властивості хмари (у разі її наявності);

-  негайно по телефону повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та медичні (№ 103) служби;

-  у разі коли покинути місце забруднення неможливо, вжити заходів для захисту органів дихання і шкіри підручними засобами (застебнути одяг, закрити обличчя, закрити органи дихання вологою тканиною);

-  після виходу з місця зараження негайно звернутись до медичних закладів.

5. Підготовка та правила поведінки під час мандрівки до лісу

Ми пропонуємо Вам рекомендації, які включають основні запобіжні заходи, що, можливо, допоможуть вам захистити себе під час відпочинку у лісі, а також позбутися деяких неприємностей.

Підготовка до мандрівки в ліс.

Повідомте про те, куди ви збираєтесь. Якщо поблизу нікого немає - залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення).

Візьміть собі за правило перед походом до лісу подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та запам'ятати орієнтири.

Підберіть зручний одяг та взуття. Вони повинні підходити для місцевості та погодних умов. Запам'ятайте, погодні умови можуть змінитися дуже швидко.

Дітям краще одягнутися у яскравий кольоровий одяг - він більш помітний в разі їх розшуку.

Переконайтеся, що все ваше спорядження - у доброму робочому стані. Якщо ви сумніваєтесь, брати ту чи іншу річ, пам'ятайте - зайва вага буде вам заважати.

Поведінка в лісі.

Домовтеся між собою про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі,
особливо на випадок несподіванок, - свистом або голосом.

Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати - лишайте мітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти.

Виберіть місце для вогнища подалі від кущів та обкопайте його. Ніколи не залишайте вогнище без догляду та не розводьте його у вітряну погоду. Непогашене вогнище може стати причиною лісової пожежі. Не кидайте непогашені сірники на лісову підстилку. Покидаючи місце відпочинку, залийте вогнище водою або засипте піском.

Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу та тварин, взагалі не можна навіть руки мити.

Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.

Пам'ятайте, збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів. Не збирайте гриби та ягоди поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях отруйні.

Уникайте диких тварин. Пам'ятайте, що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.

Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час, ніколи не залишайте їжу у Вашому наметі або поряд з місцем відпочинку, краще покладіть її на дерево; недоїдки закопайте подалі від місця відпочинку.

Будьте обережні у випадку зі зміями. У випадку зміїного укусу терміново видушіть з ранки краплі крові з отрутою та висмоктуйте впродовж півгодини, весь час спльовуючи. Цього не слід робити при наявності ранок на губах та у роті. Потім необхідно накласти щільну пов'язку вище місця укусу та негайно дістатися до лікарні.

Навесні в лісі багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо Вас укусив кліщ, не треба пробувати виколупати його, а слід якнайшвидше дістатися до лікарні.

Якщо Ви опинилися біля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти особливо під час вітру.

Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на відкритій галявині під час грози, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

Ніколи не пірнайте у незнайомому місці водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки, корчі, гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте на самоті.

Якщо Ви заблукали у лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.

Негайно зупиніться і присядьте, і більше не робіть жодного кроку, не поміркувавши. Думати можна тільки про одне - як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся подумки простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще залізницю, ріку, шосе, прислухайтесь. При відсутності знайомих звукових орієнтирів, стежок і доріг, виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до річки, річка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

Існує багато способів визначення сторін горизонту:

-         з допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

-         за положенням Сонця; в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно перебуває: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на півдні, тіні від предметів найкоротші, їх напрям завжди показує на північ, о 19 годині - на заході;

-         за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинникова стрілка була спрямована на Сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинниковою стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь;

-         за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками, наприкінці лінії  і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ;

-         за Місяцем - опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць перебуває на заході, повний Місяць - на півдні, в останній четверті "(" - на сході;

-         існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати правильний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі.

Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.

Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. З допомогою вогню би можете зберегти тепло, висушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

Уникайте переохолодження . Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.

Використовуйте навички та вміння будування схованок. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист ї тепло.

Бережіть та економно використовуйте воду. Вона важливіша для вашого виживання, а ніж їжа. Необхідно вибрати велике дерево (або якийсь іншій об'єкт) біля примітного місця і перебувати там. Не лякайтеся сторонніх звуків, необхідно кричати на шуми, бо якщо це звірі, вони злякаються і підуть геть. Це також допоможе тим, хто шукатиме заблукалих.

Пам'ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах, тому:

-         знайте приблизно свій шлях мандрівки;

-         майте при собі засоби визначення сторін горизонту;

-         майте одяг, придатний для будь-яких погодних умов;

-         майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

6. Пожежна безпека у лісах і на торфовищах

Там де великі залежи торфу майже кожен рік виникають пожежі. Досить низька температура самозаймання торфу обумовлює його підвищену пожежну небезпеку. Ця небезпека підвищується завдяки наявності на поверхні торфовища сухого торф’яного пилу, який в результаті взаємодії з поривами вітру горить полум'ям. Горіння торфу проходить на поверхні з поступовим вигорянням у глибину пласту. При невеликому вітрі торф горить дуже повільно. При затяжних пожежах на великих площах під час сильного вітру підіймаються  великі маси сухого торфу, та його пилу, які горять полум'ям, створюючи вогняні смерчі, які в свою чергу можуть призвести до загибелі людей, а також знищенню поблизу розташованих будівель і навіть селищ. Також небезпеку  в результаті горіння торфу створюють прогари, які виникають при затяжних пожежах, коли торф прогорає в середину пласту на декілька метрів. В такі прогари можуть попасти люди або техніка. Небезпечний і болотяний газ, який звільняється з під покладів торфу в результаті його прогоряння, і водночас (так як є джерело запалювання)  вибухає. Від  пожеж на торфовищах можуть загорітися також ліса, які розташовані поруч.

Причини загорянь лісових масивів можуть бути самі найрізноманітніші. До 90% лісових пожеж виникають від недотримання правил пожежної безпеки при поводженні з вогнем в містах праці та відпочинку. При сильному вітрі, такі пожежі розповсюджуються на велику площу, розлітаються іскри і це може стати причиною виникнення пожеж в житлових будинках та спорудах, які знаходяться неподалік. Швидкість розповсюдження пожежі може досягати 15-20 кілометрів на годину. В суху та спекотну погоду причиною загоряння може стати непогашений недопалок, сірник або вогнище.

В лісі необхідно дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки. Вогнища можна розпалювати тільки в тих місцях де немає хвойного молодняку та у безвітряну погоду. Місце розведення вогнища необхідно обкопати навколо, а коли ви вже збираєтесь піти, вогонь треба ретельно загасити за допомогою піску або води. Потрібно слідкувати, щоб не було розлітання іскор від вогнища. Забороняється кидати непогашені недопалки чи сірники.

Якщо в лісі виникла пожежа, негайно повідомте про це дорослих та пожежно-рятувальну службу 101. Найпоширеніший засіб гасіння вогню - захльостування полум'я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу і наносити ковзаючі удари, начебто замітаючи полум'я в сторону, на вигорілу площу. Збивши основне вогнище, при наступному ударі по цьому місцю, віник затримують, прижимають до палаючої кромки і повертають, що дає охолонути горючим матеріалам. Група з 3-5 чоловік за 40-50 хв. може загасити захльостуванням кромку пожежі довжиною 100 метрів. Також, для гасіння лісових пожеж використовують спосіб закидування кромки пожежі рихлим ґрунтом, яке виконують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, який забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають вподовж неї. Грунт, який попадає на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. При гасінні спочатку збивають полум'я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту товщиною 6-8 см. Також, якщо поблизу є водоймище - вогонь заливають водою. При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.

7. Небезпека отруєнь неїстівними грибами

Гриби можуть привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах, прикро, що багато людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

-       вживання отруйних грибів;

-       неправильне приготування умовно їстівних грибів;

-       вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

-       вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі грибі і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювання, посилене потовиділення, біль у животі, знижується артеріальний тиск, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиваються симптоми серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєнню грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте купівлі на стихійних ринках. Збирайте і купуйте тільки ті гриби, про які вам добре відомо, що вони їстівні. Не збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися.

Не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно-небезпечних зонах. Перевірте, при можливості, гриби на радіоактивність. Не збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", обрамлене оболонкою.

Не збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих. Ніколи не збирайте пластинчаті гриби. Отруйні гриби маскуються під них. Не збирайте "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюха гриба білого кольору.

Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках - вони не завжди відповідають дійсності. Не куштуйте сирі гриби на смак.

Ще раз перевірте вдома принесені гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумніви сміливо викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом, - викидайте. Гриби ретельно промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

Гриби підлягають кулінарній обробці в день збирання, інакше в них утворюється трупна отрута.

При обробці кип'ятіть гриби 7 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.

Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок. Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.

Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння.

Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин. Увага! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

-       усі їстівні гриби мають приємний смак;

-       отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні - приємний;

-       усі гриби в молодому віці їстівні;

-       личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів;

-       опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в
каструлі є отруйні гриби;

-       цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні;

-       отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин; сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах.

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.

Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога при отруєнні грибами.

  1. Викличте Швидку медичну допомогу.
  2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки, натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту, вживіть активоване вугілля 4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.
  3. Після надання первинної допомоги, дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс, покладіть на живіт і до ніг потерпілому грілки для полегшення його стану.
  4. 3'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

-  вживати будь-яку їжу, алкогольні напої або молоко - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику;

-   займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам'ятайте!

Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Врятування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров'я, а інколи життя своєї родини та своє власне життя.

8. Отруєння рослинами

Гострі отруєння рослинами зустрічаються звичайно в теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, що відпочивають в літніх таборах, на дачах.

Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизові оболонки та алергічні реакції при контакті з ними.

В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладона, блекота, дурман, паслін, цикута, болиголов, чемериця, вороняче око, вовчі ягоди та інші.

Профілактика отруєнь рослинами:

-         обходити стороною невідомі рослини;

-         не вживати невідомі рослини в їжу;

-         не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;

-         не вживати екстракти трав, що виготовлені без погодження з лікарем;

-         не збільшувати самостійно дозу екстрактів та відварів, призначених лікарем;

-         якщо ви відправляєтесь в подорож, не забудьте захопити з собою аптечку першої допомоги.

Ознаки та симптоми отруєння рослинами:

-         Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.

-         Симптоми отруєння появляються через 1-2 години.

-         Виникають нудота, блювота, пронос.

-         Сильне зневоднення організму викликає загальну слабкість.

-         При отруєнні ягодами блекоти з’являються запаморочення та галюцинації.

Перша допомога при отруєнні рослинами:

-         Додержуйтесь принципів надання допомоги при пероральних отруєннях.

-         Постраждалому дайте активоване вугілля, сорбенти.

-         Покладіть постраждалого у ліжко.

-         Викличте "Швидку медичну допомогу".

9. Запобігання ураженню блискавкою

Блискавка - це гігантський електричний розряд, що виникає внаслідок електризації атмосфери  під час грози.

Проходження заряду блискавки через людину найчастіше закінчується миттєвою смертю у зв’язку з термічним ураженням внутрішніх органів. У деяких випадках можливе короткочасне припинення дихання.

   Щоб уникнути ураження блискавкою, під час грози необхідно дотримуватись таких правил:

-        заховайтесь у приміщенні;

-        в приміщенні вимкніть всі електроприлади, за винятком екстрених випадків намагайтеся не користуватися телефоном;

-        не приймайте під час грози душ або ванну;

У сучасних міських будинках природний електричний розряд практично не може уразити людину. Громовідвід - надійна система, яка приймає на себе удар блискавки і спрямовує його в землю, тобто повністю нейтралізує силу гігантського електричного розряду.

Якщо гроза застала Вас у дорозі, не виходьте з транспортного засобу, повністю закрийте вікна.

Якщо ніде сховатись (скажімо в полі):

-         треба лягти прямо на землю;

-         уникати відкритої місцевості намагайтеся не знаходитись на вершинах пагорбів;

-         не наближайтесь до телеграфних стовпів або високих дерев;

-         не стійте поряд з залізною огорожею, стальними трубами та рейками, опорами електропередач та мостів, а також поблизу інших провідників електрики;

-         якщо ви не один, тримайтесь на відстані один від одного та намагайтесь не стояти, а лягти на землю;

-         намагайтеся сховатися в невеликих заглибленнях, біля підніжжя високих схилів, у лісі;

-         не ховайтеся під окремо стоячими деревами, під навісами, біля металевих конструкцій;

   Якщо ви плаваєте або знаходитесь у човні, найшвидше намагайтеся вибратися на берег. Вода є провідником електрики.

При ураженні блискавкою людини необхідно:

-         розстебнути на потерпілому одяг, укласти на спину, підкласти валик із одягу під шию, щоб створити кращу прохідність шляхів дихання;

-         очистити порожнину рота від крові, слини, блювотних мас за допомогою бинта або носової хустки, обгорнутої на вказівний палець;

-         у разі відсутності дихання розпочати штучне дихання способом "рот у рот" або "рот у ніс";

-         у разі зупинки серця негайно почати одночасно робити закритий масаж серця та штучне дихання;

-         не можна закопувати постраждалого в землю;

-         в будь-якому випадку негайно звернутись за допомогою лікаря.

10. Безпека руху пішохода

Перехід дороги.

Автомобільна дорога, вулиця - частина території, в тому числі у населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів (ТЗ) і пішоходів, з усіма розміщеним на ній спорудах.

Пішохідний перехід – ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначені для пересування пішоходів через дорогу.

Багато смугова дорога – дорога з повздовжніми смугами на проїжджій частині, що мають ширину, достатню для руху ТЗ, і призначеними для руху в обох напрямках.

При переході проїжджої частини дороги пішоходи повинні користуватися підземним, надземним пішохідними переходами або переходити дорогу у місцях, позначених спеціальною розміткою або дорожніми знаками „Пішохідний перехід”.

Якщо на ділянках шляхів відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч. Коли перехрестя або позначені пішохідні переходи у межах видимості відсутні, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїжджої частини у місцях, де вона добре проглядається в обох напрямках, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість і пересвідчитись у відсутності небезпеки.

Рух організованих груп людей по дорозі дозволяється тільки у напрямку руху транспортних засобів колоною не більше ніж по чотири чоловіки у ряд за умови, що колона не займає більше половини ширини проїжджої частини. Спереду і ззаду колони з лівого боку повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби і в умовах недостатньої видимості – із засвідченими ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду – червоного.

Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а якщо їх немає – узбіччям дороги, але тільки у світлий період доби і лише у супроводі дорослих.

У всіх випадках, чи збирається пішохід переходити проїжджу частину і узбіччя, а також поза перехрестям і позначеними переходами, він повинен, перш ніж почати перехід, переконатися у його безпеці, і, перш за все, у відсутності ТЗ, що наближається.

Пішоходи, що не встигли завершити перехід всієї проїжджої частини, провинні пропустити ТЗ, чекаючи можливості для подальшого руху на острівку безпеки, а за його відсутності – на лінії, що розділяє потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід дороги можна, виконавши ті ж вимоги, які регламентують порядок початку переходу проїжджої частини дороги.

Якщо на проїжджій частині зупинився ТЗ або з’явилася інша перешкода, що обмежує оглядність, необхідно належним чином переконатися у відсутності ТЗ, що наближаються. При цьому обходити їх слід з боку, який ближчий до ТЗ, що наближаються, тобто ТЗ, що стоїть, обходити ззаду.

Рух біля залізничних колій.

Залізничний переїзд – це перетин шляху із залізничними коліями на одному рівні.

Залізничні переїзди поділяються на дві категорії – регульована і нерегульована. Регульовані переїзди можуть охоронятися або не охоронятися. Якщо переїзд охороняється усю добу, то такий переїзд обладнується шлагбаумом. Звукова і світова сигналізація автоматично включається при наближенні залізничного потяга.

Якщо перед залізничним переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, переходити переїзд можна лише тоді, коли переконаєшся у відсутності потяга, локомотива або дрезини, що наближаються. При цьому слід керуватися дорожніми знаками, розміткою, світловою і звуковою сигналізацією, положенням шлагбаума, а також вказівками і сигналами чергового по переїзду.

Забороняється переходити залізничний переїзд при опущеному шлагбаумі або коли він починає опускатися, а також якщо до переїзду у межах видимості наближається потяг. При виявленні потяга (локомотива, дрезини) навіть на великій відстані перетинати переїзд не можна.

Безпека руху велосипедиста.

Велосипед – це мобільний та доступніший засіб руху на земній кулі. Секрет популярності велосипеда в простоті користування та невисокій вартості. Він не вимагає пального, не забруднює навколишнє середовище, корисний для здоров’я. Проте велосипед – нестійкий та беззахисний транспортний засіб. До того ж підготовка водіїв велосипедистів ніде не провадиться. Тому велосипедисти будь-якого віку нерідко порушують Правила дорожнього руху (ПДР). В результаті близько 8 % від загальної кількості потерпілих у ДТП складають велосипедисти, та ця цифра постійно зростає.

Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку велосипедистів, та перевірка їх справності.

Щоб їзда на велосипеді була безпечною, треба щоб він був технічно справним. Це поняття включає в себе наявність і надійне функціонування таких пристроїв: звукового сигналу, дзеркало заднього огляду, гальм (переднього і заднього колеса), фари (при їзді в нічний час), світловідбивачів (спереду білого, ззаду червоного, з боку – оранжевого кольорів) та захисних накладок, які закривають ланцюгову передачу.

Перед виїздом в обов’язковому порядку слід перевірити гальма та звуковий сигнал, а якщо передбачається рух в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості, то й освітлення і світло відбиваючі пристрої. Ця вимога до велосипедистів настільки важлива, що про неї прямо сказано в ПДР. Також необхідно перевірити натяг ланцюга, стан коліс, тиск у шинах, затягнення різьбових з’єднань в осях передніх і задніх коліс.

Недотримання вказаних вимог значно підвищує ймовірність ДТП з участю велосипедистів. Для водіїв велосипедистів ПДР передбачена глава 6, де викладено вимоги до руху велосипедистів.

Керувати велосипедом при русі по догах дозволяється дітям, яким виповнилось 14 років. А якщо велосипед обладнаний підвісним двигуном, то ним можна керувати, досягнувши 16 років.

Необхідно мати на увазі, що на велосипеди встановлюють двигуни невеликої потужності, робочий об’єм яких менше 50 см3.

Треба знати, що за рішенням Уряду Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування може проводитися реєстрація велосипедів з видачею номерного знака.

Отже, ви виїхали на вулицю. В багаторядному потоці машин ви повинні зайняти тільки один ряд правого краю проїзної частини, не більше 1 м від краю. Якщо не створюється перешкода для руху пішоходів, дозволяється їхати по обочині.

Виїжджати зі свого ряду велосипедисту дозволяється лише при обгоні транспортних засобів, які повільно рухаються, або об’їзд перешкод (автомобіль, що стоїть, ремонтні роботи тощо) і в дозволених випадках для повороту ліворуч і розвороту. Всі ці маневри необхідно виконувати тільки при хорошій видимості і коли дорога вільна, треба бути дуже обережним. При цьому треба обов’язково попередити водіїв, які їдуть позаду, подавши сигнал повороту: ліворуч – витягнувши ліву руку в сторону повороту або праворуч витягнувши в сторону і зігнути в лікті. Ці попереджувальні сигнали слід подавати завчасно. виконавши маневр, слід знову зайняти місце в своєму ряду.

При повороті праворуч швидкість повинна бути мінімальна, і поворот треба виконувати з якомога меншим радіусом.

Практика показала, що найчастіше порушуються Правила при повороті ліворуч та розвороті. Тут треба бути особливо уважним. Здійснювати поворот ліворуч або робити розвороти можна тільки на дорогах, де є одна смуга в даному напрямку. Трамвайні колії вважають за одну смугу. Ширина однієї смуги для автомобіля – 3,5 м. Тобто, якщо проїзна частина дороги має 7-8 м, то можна зробити лівий поворот. Для цього треба зайняти крайнє ліве положення, призначене для руху в даному напрямку (ближче до осьової лінії), і на перехресті зробити лівий поворот або розворот. Виконувати це доволі складно. Якщо ви не впевнені в собі, краще, повертаючи ліворуч або виконуючи розворот, зійти з велосипеда і, тримаючи його за кермо, перейти через дорогу за правилами переходу перехрестя для пішоходів.

Велосипедисти можуть перевозити лише ті вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод учасникам дорожнього руху. Велосипедистам забороняється перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7 років на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками.

Рух транспорту на вулицях та дорогах нашої країни відбувається за різних погодних умов. Автомобілі, автобуси, трамваї, тролейбуси перевозять вантажі і людей вдень і вночі, під час опадів, туману, ожеледиці та в ясну сонячну погоду. Перелічені умови руху транспорту впливають в першу чергу на стан проїзної частини дороги та  на її видимість. Велосипедисти повинні враховувати зазначені вище фактори, щоб уникнути ДТП. Так, при слизькій поверхні дороги виїжджати на велосипеді не рекомендується. Під час ожеледиці велосипед стає майже повністю некерованим, можливі падіння з нього і серйозні травми. Якщо погодні умови призводять до погіршення видимості проїзної частини, то на велосипеді необхідно увімкнути ліхтар або фару. Під час руху за несприятливих умов, велосипедист повинен пам’ятати про те, що ці умови створюють незручності для всіх учасників дорожнього руху, а не тільки для велосипедистів. Отже, за поганої погоди треба проявляти подвійну уважність і обережність, зменшувати швидкість руху (при необхідності аж до повної зупинки), виявити повагу до інших учасників руху.

Керувати мопедами на проїжджій частині можуть особи, що досягли 16-річного віку, а велосипедами – 14-річного. При цьому водії повинні мати картку з інформацією про себе. Зразок картки встановлюють місцеві органи влади.

Забороняється керувати мопедом та велосипедом із зіпсованими гальмами та звуковим сигналом, а також без освітлення в темний період доби. Ці транспортні засоби повинні бути обладнані світловідбивачами – спереду білого кольору, по боках жовтогарячого, позаду – червоного. В темний період доби повинно вмикатися освітлення – ліхтар, фара.

Якщо поряд з проїжджою частиною є спеціальна велосипедна доріжка, позначена дорожнім знаком „Доріжка для велосипедистів”, то рухатися на велосипедах і мопедах необхідно тільки нею.

По тротуарах та пішохідних доріжках можуть рухатися тільки діти до 14 років на дитячих велосипедах і під наглядом дорослих.

Забороняється під час руху на мопеді або велосипеді триматися за інший транспортний засіб, їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей.

Група велосипедистів може рухатися тільки в один ряд один за одним у напрямі руху транспортних засобів. При цьому колона велосипедистів розділяється на групи по 10 осіб. Відстань між групами встановлюється в межах 80-100 метрів.

Буксирування велосипедів та мопедів, а також за їх допомогою забороняється. Водії велосипедів і мопедів зобов’язані виконувати вимоги ПДР, які стосуються водіїв і пішоходів (у випадку, коли велосипед або мопед ведуть у руках), ураховуючи спеціальні вимоги до водіїв мопедів та велосипедів.

11. Дикі та свійські тварини

   Поява диких тварин у населених пунктах, особливо вдень, а також страх свійських тварин перед людиною – одна з характерних ознак захворювання їх на сказ. Забороняється брати хворих тварин у руки, бо на шерсті може бути збудник вірусу сказу.

Людина заражається від хворих тварин через укуси, подряпини або при потраплянні на слизові оболонки і шкіру, якщо на ній є пошкодження, непомітні навіть для ока. Зараження передається і через предмети, змочені слиною хворих тварин. Місце укусу чи обслинення необхідно негайно промити мильною водою, навколо рани змазати йодом. Після цього треба по можливості швидше звернутися в найближчу медичну установу за допомогою. Коли рана кровоточить і кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти кров, так як разом з нею може бути частково усунутий і збудник сказу. Ні в якому разі не можна висмоктувати кров із рани: вірус сказу може потрапити в організм через слизову оболонку рота. Був такий випадок: хвора на сказ собака порвала пальто на молодому чоловікові, але не вкусила його. Мати зашила дірку, обірвала нитку зубами. На слизовій оболонці губи у неї була невелика тріщина. Через два місяці жінка захворіла на сказ і померла.

Зіпсований одяг слід обережно взяти, провітрити, відразу висушити надворі, а потім випрасувати гарячою праскою або прокип'ятити.

Варто пам'ятати, що вірус сказу виділяється із слиною тварин за 10 днів до появи зовнішніх ознак захворювання. Тому можна заразитися і від нібито зовсім здорової тварини. Отже, якщо людину покусала, подряпала чи обслинила навіть здорова на вигляд тварина, треба негайно звернутися до лікаря, а таку тварину слід ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів. Повний курс щеплень проводиться від 7 до 21 доби. Найнебезпечніші укуси у голову, шию, кисті та пальці рук. Період від моменту зараження до виникнення захворювання у людини триває від 2 тижнів до 6 місяців, а деколи й до року. Чим коротший цей період, тим менше залишається у лікаря часу для проведення щеплення проти сказу. Тому звертатися в лікувальний заклад треба якомога раніше.