26 квітня 10-А клас провів для гімназистів урок-реквієм "Довгий слід біди", присвячений 31-й річниці чорнобильської трагедії.
Чи знаєш ти, світе,
Як тяжко ридає полин.
Як гірко, як тужно
Моєму народу болить.
Чорнобильський вітер по душах мете
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
… Лиш пам'ять усе пам'ятає.
Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо - АЕС.
Л.Костенко
Тридцять років тому, 26 квітня о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка сколихнула всю планету.
Тоді світ спочатку почув слово «Чорнобиль», а потім таке незвичне – «Україна». Для багатовікової історії України – Чорнобиль став ще однією трагедією в хронології духовного і фізичного знищення нації.
1986 рік назавжди залишиться в наших серцях вічним болем.
Час розділив долі людей на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.
Зойкнула земля чаїним криком:
– Сину, вбережи і захисти!
Вийшла мати із іконним ликом:
– Йди, синочку. Хто ж коли не ти.
А в тім селі – ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розпуку,
І двері навхрест дошками забиті,
І журавлі криничні сумовиті,
І тихий сад біля старої школи,
І дітям в ній не вчитися ніколи.
Навколо пустка і печаль біблійна,
Навколо смерть – незрима і повільна.
Зело і квіти стронцій роз’їдає.
І час пересипається пісками,
На полі, що шуміло колосками.
Дівчата співають пісню «Чорнобильська біда»
Радіаційна днина б’є на сполох
Радіаційні стогнуть небеса
Двадцятий вік – як доля, а не спомин
Як хліб душі, як мамина сльоза.
Людство прагне Всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть.
На землі у домі вселюдському
Протиріч і негараздів тьма.
Будьте, люди, обережні в ньому!
Іншої домівки в нас нема!
26 квітня - є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників та персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам'яті українського народу.