«У нас багато слів. Дуже багато. Зроджуючи їх, нація народжувалася сама. Приводячи їх до ладу, ставала зрілою. Переливаючи їх у пісні й молитви, ошляхетнювалася й мужніла. І сталося: нас перелицьовували, витісняли і нищили, але з мовою це зробити не змогли. Бо вона – формула нашої крові, присутність нашого духу.

Слів багато, але є два, котрі екзистенційно визначають нашу сутність.

 

«Всупереч». Усе, що захищено чи здобуто, це – всупереч. Всупереч історії, всупереч гіркій долі і чужій волі. Всупереч чужинським владарюванням і своїм продажним і жалюгідним владам. Всупереч обставинам, ситуаціям і тенденціям. Всупереч сірості, дурості й совковості.

 

«Опір». Це слово-інструмент, що випливає з першого.

Опір – це опертя на рідну землю і український дух. Бо чинити опір на їх захист – вищий чин служіння і запорука існування.

 

«Всупереч» і «опір». Ці два слова – наш ґрунт, наш дах, наша твердь у трясовині розхлябаного космополітичного болота, наша присяга перед прахом батьків і престолом Бога, що всупереч хижій історії зберіг нас і знову відкрив світові.»

(Мирослав Дочинець «Чарунки днів")

 

Міжнародний День рідної мови – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Учні 11-Б разом з класним керівником Пашковською К.В. підготували й провели виховний захід «Її Величність – Мова».

 

Із ніжності слова беру насолоду:

Воно – ідеал мій, для злету - крило.

Мова моя дана Богом народу,

Мова моя – це душі джерело.