Шарай Тетяна, 9-А клас
Час летить дуже швидко. Уже й запах весни відчувається в повітрі і в душі. Не за горами й кінець навчального року. І починаю усвідомлювати, що незабаром ми будемо складати державну підсумкову атестацію, яка стане результатом наших знань і зусиль у навчанні.
Яким цей рік був для мене? Скажу відверто: радісним і щасливим. Адже із невеличкої сільської школи в селі Лизунівка, де отримала міцну базу знань, я перейшла навчатися у Новгород-Сіверську гімназію № 1. Дуже хотіла навчатися саме в цій школі. Але душу огортали різні думки: як сприймуть мене в новому колективі, чи стануть однокласники друзями, чи будуть мої знання відповідати рівню знань учнів гімназії?
І ось 1 вересня я вже стою на урочистій лінійці. З першого дня у мене з’явилися нові друзі. Увагою й любов’ю оточили нові вчителі, директор Мокрякова В.П., які багато зусиль вклали в мої успіхи у навчанні. Не скажу, що все давалося легко. Адже матеріал більш поглиблений і ускладнений, кожного дня все нові навантаження, з’явилися нові предмети. Та й вимоги вчителів відрізнялися від вимог моїх попередніх. Але я не звикла здаватися. Щоденна наполеглива робота принесла перші результати: стала переможцем декількох шкільних олімпіад і конкурсів. Я повірила в свої сили, а вчителі гімназії доклали зусиль для того, щоб я згодом стала переможцем олімпіад ІІ і ІІІ етапу з української мови та літератури, історії, правознавства. Дуже вдячна за підготовку класному керівнику Купчик М.М., Коропок Г.Є., Сластьон Л.П., які помітили мої здібності і стали допомагати в більш поглибленому вивченні матеріалу. А ще мені цікаво на уроках математики. Завдяки Ірині Михайлівні Івановій змогла досягти кращих результатів і з цього предмета.
Не все і не завжди буває в житті гладко, але я знаю, що завжди можу розраховувати на підтримку й розуміння вчителів та друзів. У гімназії я дійсно навчилася долати труднощі, працювати наполегливо і щодня, а не час від часу.
Зараз я вже повноправний член великої дружньої громади, якою є наша гімназія з її укладом, з чудовими вчителями, з моїми однокласниками. І коли говорять про досягнення Новгород-Сіверськоюї гімназії № 1, то відчуття гордості переповнює моє серце, бо і я є часточкою цієї великої родини.
