Тисяча днів — це багато чи мало? В мирному житті це три роки, сповнені буденності, свят, планів на майбутнє. Але у контексті війни кожен день стає вічністю. Тисяча днів повномасштабного вторгнення для України стали випробуванням на витривалість, людяність і любов до своєї землі.

Війна принесла нам рани, які не загояться ніколи. Тисячі загиблих, мільйони розбитих родин, зруйновані міста. Чи можна звикнути до звуків сирен? Чи може душа оговтатися від втрати дому? Біль переслідує кожного: в очах дітей, що зростають у підвалах, у погляді матері, яка не дочекалася сина з фронту, у кожному уламку будинку, де ще вчора було життя.

Але попри біль Україна показала світові свою незламність. Від перших днів війни народ став одним цілим. Волонтери, військові, медики, вчителі, фермери – кожен на своєму місці бореться за майбутнє. Ми вчимося бути сильними, навіть тоді, коли сили здається немає. Бо ця боротьба – не лише за землю, а й за право бути вільними і гідними.

19 листопада у Новгород-Сіверському ліцеї №1 педагогом-організатором Дьомкіною І. Ю. проведено тематичний захід "1000 днів у кадрі", приурочений тисячі днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

На Алеї Героїв молодь вшанувала пам'ять воїнів-земляків, які віддали своє життя за мирне майбутнє. 

Також учасники заходу  переглянули та обговорили документальний кінопроєкт Алана Бадоєва "Довга Доба", створений завдяки участі 12 тис. українців, які фільмували російські злочини на свої мобільні телефони. Ці кадри відкривають світу жорстоку правду про ціну, яку платить Україна у боротьбі за свою свободу та незалежність та є незабутніми свідченнями історії нашого сьогодення.

 Цей захід став важливою подією для учнів, нагадавши про цінність пам'яті, єдності та миру.