Українська хустка ― це не лише головний убір жінки, але й важлива сімейна реліквія, яку передавали з покоління в покоління. Це давній символ жіночої душі, кохання та вірності. Ось чому Всесвітній день української хустки – це не просто ще одне свято в календарі, а важливий внесок у збереження та популяризацію нашого національного надбання.
Сьогодні учні 3-Б класу Новгород-Сіверського ліцею №1 дізналися від класовода Лавицької І.К. багато цікавого про хустки
, познайомилися зі значенням їх у побуті української родини. Розмальовували паперові хустинки, пробували пов'язувати хустку різними способами, дівчатка проводили дефіле в хустках. Та і хлопці теж не сумували: грали в гру хустинки-половинки. Шануймо нашу історію, бережімо наші традиції!
А хустка в нас завжди була в пошані
У літню спеку й люті холоди.
Їх гарно так замотували пані,
Як йшли до церкви, вдома, та й завжди.
А літню хустку часто вишивали,
Щоб гарною на голові була.
І хустка людям щедро дарувала
Свій захисток від сонця і тепла.
Бо голови від спеки закривала,
А взимку гріла і несла тепло.
Та від хурделиць ревно захищала,
Щоб затишно у холоди було.
(Надія Красоткіна)
